1. Словник української мови в 11 томах

кізельгур

КІЗЕЛЬГУ́Р, у, ч. Осадова гірська порода, що складається з зерен кремнезему; застосовується в будівництві й техніці; трепел.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кізельгур — кізельгу́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. кізельгур — -у, ч. Осадова гірська порода, що складається з зерен кремнезему; застосовується в будівництві й техніці; трепел. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кізельгур — КІЗЕЛЬГУ́Р, у, ч., геол. Осадова гірська порода, що складається з зерен кремнезему; трепел. До складу динамітів входять нітрогліцерин (15–90 %) із різними домішками – деревне борошно, кізельгур, а також нітроцелюлоза (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. кізельгур — ТРЕ́ПЕЛ геол. (гірська порода), КІЗЕЛЬГУ́Р. Словник синонімів української мови