кільковий

КІЛЬКО́ВИЙ, а, е, розм.

Те саме, що кілко́вий.

Рушник для прикрашання хати називається кільковим, бо вішали його в давнину над вікнами, у простінках між вікнами на спеціально вбиті в стіну кілочки (з наук.-попул. літ.);

Утирач використовували для рук та обличчя, стирку – для посуду, стола й лав, покутник і кільковий рушник – для оздоблення стін, покуті (з навч. літ.).

КІ́ЛЬКОВИЙ, а, е.

Прикм. до кі́лька¹.

Кількове масло подають до холодної закуски, гарячої відвареної картоплі, використовують для бутербродів (з навч. літ.);

Кільковим засолом консервують різну рибу, але переважно кільку й оселедець (із журн.).