кільовий

КІЛЬОВИ́Й, а́, е́.

Прикм. до кіль.

Коли вона [шлюпка] пройшла кільову лінію, Марко розгледів перелякані й розгублені обличчя гребців (М. Трублаїні);

Шаланда сунулась ближче і ближче, вже чути, як стукається об неї крига, вже видко її засмолене дно, і кільова дошка витикається з води (Ю. Яновський);

Кільова лінія може бути горизонтальною або похилою в бік носа судна (з наук.-попул. літ.);

Літак Ан-14 відрізнявся від перших прототипів потужнішими двигунами, прямокутними кільовими шайбами збільшеної площі (з навч. літ.);

Кільового птаха, що жив у ранній крейдяний період, знайшла російсько-монгольська палеонтологічна експедиція 1977 року в пустелі Гобі (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кільовий — кільови́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. кільовий — -а, -е. Прикм. до кіль. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кільовий — КІЛЬОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до кіль. Словник української мови в 11 томах