кільовий
КІЛЬОВИ́Й, а́, е́.
Прикм. до кіль.
Коли вона [шлюпка] пройшла кільову лінію, Марко розгледів перелякані й розгублені обличчя гребців (М. Трублаїні);
Шаланда сунулась ближче і ближче, вже чути, як стукається об неї крига, вже видко її засмолене дно, і кільова дошка витикається з води (Ю. Яновський);
Кільова лінія може бути горизонтальною або похилою в бік носа судна (з наук.-попул. літ.);
Літак Ан-14 відрізнявся від перших прототипів потужнішими двигунами, прямокутними кільовими шайбами збільшеної площі (з навч. літ.);
Кільового птаха, що жив у ранній крейдяний період, знайшла російсько-монгольська палеонтологічна експедиція 1977 року в пустелі Гобі (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me