1. Словник української мови у 20 томах

кільцюватися

КІЛЬЦЮВА́ТИСЯ, ю́ється, недок.

1. Ставати схожим на кільця.

Бородища розпущена, грива сивого волосся кільцюється по спині, під кущуватими бровами хтось роздуває горна (Григір Тютюнник);

І річки, і гілля дерев на Шевченкових пейзажах по-зміїному кільцюються або вигинаються (із журн.).

2. Пас. до кільцюва́ти.

Кількість птахів, що кільцюється щорічно в усьому світі, обчислюється мільйонами (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кільцюватися — кільцюва́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. кільцюватися — -юється, недок., спец. Пас. до кільцювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кільцюватися — КІЛЬЦЮВА́ТИСЯ, ю́ється, недок., спец. Пас. до кільцюва́ти. Словник української мови в 11 томах