кільчення
КІ́ЛЬЧЕННЯ, я, с.
Дія за знач. кі́льчитися.
Проростання дерев, кільчення насіння, вилуплювання пташеняти з яєчка .. – усе говорило про неквап, про вічний спокій, про лагідь і приховану прекрасну силу (П. Загребельний);
Ученими доведено участь реакцій перекисного окиснення ліпідів у реалізації фізіологічного спокою та кільчення насіння (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me