кілювання

КІЛЮВА́ННЯ, я, с.

іст., мор. Дія за знач. кілюва́ти 1, 3.

У гавані Севастополя 1782 р. було створено маленьке адміралтейство, що мало майданчик на пологому березі однієї з бухт для кілювання суден (з наук.-попул. літ.);

Немає достовірних відомостей про те, що кілювання застосовували на торгових або піратських кораблях, однак цей вираз використовують як погрозу або лайку в романах і фільмах, присвячених піратам (із журн.).