кілік

КІ́ЛІК, а, ч.

Давньогрецька глиняна або металева посудина для пиття вина у формі плоскої чаші на підставці з двома тонкими горизонтальними ручками, часто оздоблена розписом.

За три дні почалось весілля, пишний палац плавав на хвилях пісень Гіменея, гості півлежали .. і піднімали повні розведеного водою вина кіліки за щастя молодят (І. Білик);

Чорнолакові кіліки, чаші та тарілки прикрашали зсередини штампованим орнаментом у вигляді різноманітних розеток (з наук. літ.);

Деякі кіліки періоду пізньої архаїки й ранньої класики є шедеврами щодо форми та мистецтва розпису (з наук.-попул. літ.).