1. Словник української мови у 20 томах

кіноглядач

КІНОГЛЯДА́Ч, а́, ч.

Той, хто дивиться кінофільм.

Хоч би як ми до кінозірок ставились, вони – реальність масового мистецтва, яке є не лише складником кінематографа, а й духовним надбанням кіноглядачів (з публіц. літ.);

* У порівн. – Я адвокат, – сердився Сідалковський і замахувався на відвідувача дверима з такою силою, що той заплющував очі, як кіноглядач у першому ряду, коли на нього раптом вилітав із-за бруствера танк (О. Чорногуз).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кіноглядач — кіногляда́ч іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. кіноглядач — -а, ч. Той, хто дивиться кінофільм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кіноглядач — КІНОГЛЯДА́Ч, а́, ч. Той, хто дивиться кінофільм. Перед кіноглядачем проходять незабутні картини героїчної чотиримісячної оборони волзької твердині й великого наступу Червоної Армії (Рад. Укр., 26.I 1946, 2). Словник української мови в 11 томах