кінограма
КІНОГРА́МА, и, ж., спец.
Відзнятий на кіноплівку послідовний ряд яких-небудь дій, рухів, положень і т. ін.
Єдиним об'єктивним методом реєстрації швидких рухів є спосіб кінограм (з наук. літ.);
Під час кінематичного дослідження нерухома координатна система відліку може бути співвіднесена з будь-яким відносно нерухомим на кінограмі орієнтиром (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me