кіноосвіта

КІНООСВІ́ТА, и, ж.

Сукупність знань, здобутих у процесі навчання в галузі кіномистецтва.

Ізраїльська режисерка перед тим, як здобути кіноосвіту, навчалася в Міжнародному центрі фотографії у Нью-Йорку (із журн.);

Український режисер Єва Нейман, переможниця кінофестивалю у Карлових Варах, розповіла, що отримала кіноосвіту в Німеччині (з газ.);

// Рівень, ступінь знань, здобутих у процесі навчання кіномистецтву.

Кіноосвіта є запорукою постійного й якісного поповнення спеціалістів у галузі кіномистецтва (з газ.);

// Система закладів і установ, через які здійснюється кіноосвіта.

Провідне місце в системі української кіноосвіти у 1930-х роках посідає Київський державний інститут кінематографії (з навч. літ.);

Наш Будинок кіно віддавна є центром кіноосвіти (із журн.).