кіноосвітній

КІНООСВІ́ТНІЙ, я, є.

Стос. до кіноосвіти.

У 1930–1950 роках за допомогою адміністративних і фінансових важелів “Союзкіно” впливало на кіноосвітні процеси в Україні (з навч. літ.);

// Який поширює кіноосвіту.

Перші кіноосвітні заклади на теренах України виникли 1916–1917 роках (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me