кіноосвітній
КІНООСВІ́ТНІЙ, я, є.
Стос. до кіноосвіти.
У 1930–1950 роках за допомогою адміністративних і фінансових важелів “Союзкіно” впливало на кіноосвітні процеси в Україні (з навч. літ.);
// Який поширює кіноосвіту.
Перші кіноосвітні заклади на теренах України виникли 1916–1917 роках (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me