кіптявити
КІ́ПТЯВИТИ, ить; мн. влять; недок., що.
Те саме, що кіптю́жити.
Блимала гасова лампа, нерівний ґніт кіптявив пощерблене скло (С. Журахович);
Конденсат крапатиме на пальники, і вони почнуть кіптявити. Кіптява осідатиме на мокрі поверхні камери згорання й теплообмінник (з навч. літ.);
Інтенсивне полум'я починає не тільки кіптявити, але й плавити свічку (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me