1. Словник української мови у 20 томах

кіптявий

КІ́ПТЯВИЙ, а, е.

1. Який коптить.

Вивантаживши товари на берег і розклавши їх рядочками неподалік води, вони [карфагеняни] знову сідають на корабель і відпливають далеченько в море, а тоді підпалюють кіптявий смолоскип (І. Білик).

2. Покритий кіптявою (у 1 знач.); закопчений.

На ньому [столику] й був сервований чай – синій кіптявий чайник, чотири чашки, цукор у мисочці (В. Підмогильний);

Кіптява свічка й ніж щербатий, червінна королева з карт. Змішалась ява з сном крилатим і все недійсне – ніч і чар (Б.-І. Антонич);

Зв'язковий обходить курінь, знаходить старий кіптявий чайник, який висить над вогнем, кипить (Ю. Яновський);

Сидячи в кіптявій ізбі [хаті].., ми з Ханенком часто згадували ті наші походеньки до Прокоповича (Ю. Мушкетик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кіптявий — кі́птя́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. кіптявий — -а, -е. 1》 Який коптить. 2》 Покритий кіптем; закопчений. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кіптявий — КІ́ПТЯ́ВИЙ, а, е. 1. Який коптить. Є ще серед нас багато людей, які пам’ятають дерев’яні плуги й борони, згадують, як вечорами сиділи при кіптявому каганці (Рад. Укр., 15.Х 1961, 2). 2. Покритий кіптем; закопчений. Словник української мови в 11 томах