кіптявий
КІ́ПТЯ́ВИЙ, а, е.
1. Який коптить.
Є ще серед нас багато людей, які пам’ятають дерев’яні плуги й борони, згадують, як вечорами сиділи при кіптявому каганці (Рад. Укр., 15.Х 1961, 2).
2. Покритий кіптем; закопчений.
Зв’язковий обходить курінь, знаходить старий кіптявий чайник, який висить над вогнем, кипить (Ю. Янов., IV, 1959, 249).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кіптявий — кі́птя́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- кіптявий — -а, -е. 1》 Який коптить. 2》 Покритий кіптем; закопчений. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кіптявий — КІ́ПТЯВИЙ, а, е. 1. Який коптить. Вивантаживши товари на берег і розклавши їх рядочками неподалік води, вони [карфагеняни] знову сідають на корабель і відпливають далеченько в море, а тоді підпалюють кіптявий смолоскип (І. Білик). Словник української мови у 20 томах