1. Словник української мови в 11 томах

кіптява

КІ́ПТЯ́ВА, и, ж.

1. Осадок диму, сажа.

На одвірку кіптявою зі свічки було намальовано кілька хрестів (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 43);

Тільки з середини минулого століття в лампах почав горіти гас — він вигідно відрізнявся від жиру тим, що дає менше кіптяви (Наука.., 7, 1963, 36);

// Густий чорний дим.

[Руфін:] Більше з нього [сирого дерева] кіптяви, ніж світла (Л. Укр., II, 1951, 416).

2. розм. Те саме, що ку́рява; пил.

Сірі від дорожньої кіптяви піхотинці з радісним галасом накинулися на остовпілих кавалеристів (Гончар, III, 1959, 70).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кіптява — кі́птя́ва іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. кіптява — див. пил; сажа Словник синонімів Вусика
  3. кіптява — -и, ж. 1》 Осадок диму, сажа. || Густий чорний дим. 2》 розм. Те саме, що курява; пил. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. кіптява — КІ́ПТЯ́ВА, и, ж. 1. Осад диму; сажа. Ці написи, як і взагалі масивні, товстелезні стіни цієї тюрми, були заяложені, вкриті плісінню, кіптявою (І. Багряний); На одвірку кіптявою зі свічки було намальовано кілька хрестів (О. Словник української мови у 20 томах
  5. кіптява — ДИМ (суміш продуктів згоряння, що виділяються в повітря), КУ́РИВО розм.; КІ́ПТЯВА, КІ́ПОТЬ (густий, чорний); ЧАД (їдкий, задушливий — перев. при поганому горінні). Мов туманом, сірим димом оповиті села, ліси, поля, і луги... (Т. Словник синонімів української мови
  6. кіптява — Кі́птява, -ви, -ві Правописний словник Голоскевича (1929 р.)