1. Великий тлумачний словник сучасної мови

кіптява

кі́птява

-и, ж.

1》 Осадок диму, сажа.

|| Густий чорний дим.

2》 розм. Те саме, що курява; пил.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кіптява — кі́птя́ва іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. кіптява — див. пил; сажа Словник синонімів Вусика
  3. кіптява — КІ́ПТЯ́ВА, и, ж. 1. Осад диму; сажа. Ці написи, як і взагалі масивні, товстелезні стіни цієї тюрми, були заяложені, вкриті плісінню, кіптявою (І. Багряний); На одвірку кіптявою зі свічки було намальовано кілька хрестів (О. Словник української мови у 20 томах
  4. кіптява — ДИМ (суміш продуктів згоряння, що виділяються в повітря), КУ́РИВО розм.; КІ́ПТЯВА, КІ́ПОТЬ (густий, чорний); ЧАД (їдкий, задушливий — перев. при поганому горінні). Мов туманом, сірим димом оповиті села, ліси, поля, і луги... (Т. Словник синонімів української мови
  5. кіптява — Кі́птява, -ви, -ві Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. кіптява — КІ́ПТЯ́ВА, и, ж. 1. Осадок диму, сажа. На одвірку кіптявою зі свічки було намальовано кілька хрестів (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 43); Тільки з середини минулого століття в лампах почав горіти гас — він вигідно відрізнявся від жиру тим... Словник української мови в 11 томах