кіптява
КІ́ПТЯ́ВА, и, ж.
1. Осад диму; сажа.
Ці написи, як і взагалі масивні, товстелезні стіни цієї тюрми, були заяложені, вкриті плісінню, кіптявою (І. Багряний);
На одвірку кіптявою зі свічки було намальовано кілька хрестів (О. Полторацький);
Остап тримав у руках довгий мушкет, сорочка була скривавлена і чорна від густої кіптяви, яка неспішно пожирала Січ (Д. Білий);
Вітрила, непотрібні тепер, коли вітер подував з південного заходу, були старанно загорнені в полотняні чохли, що захищали їх від кіптяви (Т. Воронович, пер. з тв. Ж. Верна);
// Густий чорний дим.
[Руфін:] Більше з нього [сирого дерева] кіптяви, ніж світла (Леся Українка).
2. розм. Те саме, що ку́рява; пил (у 1 знач.).
Сірі від дорожньої кіптяви піхотинці з радісним галасом накинулися на остовпілих кавалеристів (О. Гончар);
Які там в городі зорі – дим та кіптява... (О. Бердник).
Значення в інших словниках
- кіптява — кі́птя́ва іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- кіптява — див. пил; сажа Словник синонімів Вусика
- кіптява — -и, ж. 1》 Осадок диму, сажа. || Густий чорний дим. 2》 розм. Те саме, що курява; пил. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кіптява — ДИМ (суміш продуктів згоряння, що виділяються в повітря), КУ́РИВО розм.; КІ́ПТЯВА, КІ́ПОТЬ (густий, чорний); ЧАД (їдкий, задушливий — перев. при поганому горінні). Мов туманом, сірим димом оповиті села, ліси, поля, і луги... (Т. Словник синонімів української мови
- кіптява — Кі́птява, -ви, -ві Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- кіптява — КІ́ПТЯ́ВА, и, ж. 1. Осадок диму, сажа. На одвірку кіптявою зі свічки було намальовано кілька хрестів (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 43); Тільки з середини минулого століття в лампах почав горіти гас — він вигідно відрізнявся від жиру тим... Словник української мови в 11 томах