кітвиця
КІ́ТВИ́ЦЯ, і, ж., мор.
Те саме, що кі́тва́.
На гербі Мазепи поряд із зіркою та місяцем була кітвиця – розщеплений хрест у формі якоря (з наук.-попул. літ.);
Князь Володимир хрестився у Корсуні – Херсонесі. Якір св. Климента, кітвиця, став прообразом нашого герба – тризуба (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кітвиця — Кі́твиця: — якір [19] Словник з творів Івана Франка
- кітвиця — кі́тви́ця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- кітвиця — див. якір Словник синонімів Вусика
- кітвиця — -і, ж., мор. Те саме, що кітва. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кітвиця — Я́КІР (пристрій для утримання на місці суден, плавучих маяків тощо), КІТВА́, КІТВИ́ЦЯ, КІ́ШКА (невеликий пристрій такого типу). Судно потрапило в сильний шторм і, зірвавшись з якоря, трохи не загинуло в морі (з науково-популярної літератури)... Словник синонімів української мови
- кітвиця — Кітви́ця, -ці; -ви́ці, -ви́ць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- кітвиця — КІ́ТВИ́ЦЯ, і, ж., мор. Те саме, що кі́тва́. Словник української мови в 11 томах
- кітвиця — Кітвиця, -ці ж. 1) ум. отъ кітва. 2) Доски, по которымъ скатываютъ возъ, чтобы поставить его на дуб при перевозкѣ на другую сторону рѣки. Чигир. у. см. китвиця. Словник української мови Грінченка