кітч

КІТЧ, КІЧ, у, ч.

Ремісницькі витвори, а також шар масової культури, позбавлені мистецької витонченості, розраховані лише на зовнішній ефект.

Імперія кіосків диктує свою волю, точніше, волить себе. Гуцульська музика вироджується в кіч (Ю. Андрухович);

Плато було зразком тієї невловимої блискучої краси дикої природи, котра, при перенесенні на полотно, неуникно перетворюється на кіч (Любко Дереш);

Твори кітчу естетично обкрадені, низькоякісні, зроблені за культурними й мистецькими штампами, розраховані на невибагливих, малокультурних користувачів, експлуатують еротику, зовнішню привабливість дітей або тварин, квітів, фантастику, сумнівні сюжети та ідеї (з наук. літ.).