кіче

КІЧЕ́, невідм.

1. мн., одн., ч. і ж. Індіанська народність, що живе в Гватемалі й належить до групи майя.

Згідно з давніми легендами, кіче прийшли до Гватемали з Табаско у Х–ХІ ст. і завоювали центральне нагір'я зі столицею Кумарках (Утатлан) (з наук. літ.);

Традиційні ремесла кіче – ювелірна справа, кераміка, плетіння, виготовлення масок, музичних інструментів (з наук.-попул. літ.);

У свята кіче вдягають національний одяг – чорні брюки до колін, чорну куртку з червоною вишивкою, червоний пояс, сумку через плече, сандалії, капелюх (із журн.).

2. ж. Мова, що належить до мовної сім'ї майя.

Тасумаль, археологічна пам'ятка культури майя, мовою кіче означає “місце спалення жертв” (з наук.-попул. літ.).