лабети

ЛАБЕ́ТИ, ів, мн.

1. розм. Дуже великі, міцні руки; лапи.

Як піймав мене [чоловік] в лабети, як придавив, то в мене й дух у п'яти заліз! (Панас Мирний);

– Живи на здоров'я .. Та більше не попадайся людоловам у лабети!.. (О. Гончар);

* Образно. Хижий сон уже держав мене в своїх лабетах (С. Васильченко);

Берестейщина – регіон в лабетах геополітики (з газ.).

2. Те саме, що тене́та.

Соломія знесилилась .. Груди важко дихали й очі блищали, як у звіра, що попавсь у лабети (М. Коцюбинський).

3. чого, перен. Про те, що сковує, позбавляє свободи дій, ставить у безвихідне становище.

Швидше до гурту, за труд!.. Не даймося більше в лабети облуд! (П. Грабовський);

Наша країна була у лабетах капіталізму (М. Чабанівський);

Він виборсався з лабетів смерті (Н. Рибак);

Його серце впало і причаїлось в лабетах лихого передчуття (О. Гуреїв).

◇ Бра́ти / взя́ти в ле́ща́та (в лабе́ти) див. бра́ти;

Ви́рватися з рук (з лап, з лабе́т, з лабе́тів, з па́зурів і т. ін.) див. вирива́тися¹;

Опини́тися в лабе́тах див. опиня́тися;

Пійма́тися (спійма́тися) у лабе́ти (у ла́пи) див. пійма́тися;

Трима́ти (держа́ти) в [свої́х] лабе́тах (ла́бах) див. трима́ти;

(1) У лабе́тах, зі сл. бути:

а) у скрутному, безвихідному становищі; в небезпеці.

Всяка ж забара дасть Богуну змогу стягти потуги, скріпитися силою; тоді ми опинимося в лабетах (М. Старицький);

Головне – та затятість, з якою чоловік борсався в цупких лабетах снігу (з газ.);

б) (чиїх, у кого, чого) під владою, під гнітом, під впливом і т. ін. кого-, чого-небудь.

Мої любі читачі!.. Ви в лабетах просвітянської літератури (М. Хвильовий);

Його серце впало і причаїлось в лабетах лихого передчуття (О. Гуреїв);

(2) У лабе́ти, зі сл. потрапити, попастися і т. ін.:

а) у скрутне, безвихідне становище; в небезпеку.

Треба, щоб хто тямущий та видющий провів і стежку вказав, не то можна в лабети вскочити (О. Кониський);

Було виснажена душа – кинемо її знову в лабети... Ша!.. Серце моє, де ти? (М. Хвильовий);

Вколо рук моїх гадюками метався Густо-зелений ліс водорослин і трав – І врешті у такі лабети я попався, Що далі ні пливти, ні вирватись ніяк (М. Рильський);

б) (чиї, кому, до кого, чого) під владу, під гніт, під вплив і т. ін. кого-, чого-небудь; до когось, у щось.

Швидше до гурту, за труд ... Не даймося більше в лабети облуд (П. Грабовський);

– Живи на здоров'я... Та більше не попадайся людоловам у лабети!.. (О. Гончар);

Ми й справді попалися в лабети здичавілого племені (А. Дімаров).