лабети
ЛАБЕ́ТИ, ів, мн.
1. розм. Дуже великі, міцні руки; лапи.
Як піймав мене [чоловік] в лабети, як придавив, то в мене й дух у п'яти заліз! (Панас Мирний);
– Живи на здоров'я .. Та більше не попадайся людоловам у лабети!.. (О. Гончар);
* Образно. Хижий сон уже держав мене в своїх лабетах (С. Васильченко);
Берестейщина – регіон в лабетах геополітики (з газ.).
2. Те саме, що тене́та.
Соломія знесилилась .. Груди важко дихали й очі блищали, як у звіра, що попавсь у лабети (М. Коцюбинський).
3. чого, перен. Про те, що сковує, позбавляє свободи дій, ставить у безвихідне становище.
Швидше до гурту, за труд!.. Не даймося більше в лабети облуд! (П. Грабовський);
Наша країна була у лабетах капіталізму (М. Чабанівський);
Він виборсався з лабетів смерті (Н. Рибак);
Його серце впало і причаїлось в лабетах лихого передчуття (О. Гуреїв).
◇ Бра́ти / взя́ти в ле́ща́та (в лабе́ти) див. бра́ти;
Ви́рватися з рук (з лап, з лабе́т, з лабе́тів, з па́зурів і т. ін.) див. вирива́тися¹;
Опини́тися в лабе́тах див. опиня́тися;
Пійма́тися (спійма́тися) у лабе́ти (у ла́пи) див. пійма́тися;
Трима́ти (держа́ти) в [свої́х] лабе́тах (ла́бах) див. трима́ти;
(1) У лабе́тах, зі сл. бути:
а) у скрутному, безвихідному становищі; в небезпеці.
Всяка ж забара дасть Богуну змогу стягти потуги, скріпитися силою; тоді ми опинимося в лабетах (М. Старицький);
Головне – та затятість, з якою чоловік борсався в цупких лабетах снігу (з газ.);
б) (чиїх, у кого, чого) під владою, під гнітом, під впливом і т. ін. кого-, чого-небудь.
Мої любі читачі!.. Ви в лабетах просвітянської літератури (М. Хвильовий);
Його серце впало і причаїлось в лабетах лихого передчуття (О. Гуреїв);
(2) У лабе́ти, зі сл. потрапити, попастися і т. ін.:
а) у скрутне, безвихідне становище; в небезпеку.
Треба, щоб хто тямущий та видющий провів і стежку вказав, не то можна в лабети вскочити (О. Кониський);
Було виснажена душа – кинемо її знову в лабети... Ша!.. Серце моє, де ти? (М. Хвильовий);
Вколо рук моїх гадюками метався Густо-зелений ліс водорослин і трав – І врешті у такі лабети я попався, Що далі ні пливти, ні вирватись ніяк (М. Рильський);
б) (чиї, кому, до кого, чого) під владу, під гніт, під вплив і т. ін. кого-, чого-небудь; до когось, у щось.
Швидше до гурту, за труд ... Не даймося більше в лабети облуд (П. Грабовський);
– Живи на здоров'я... Та більше не попадайся людоловам у лабети!.. (О. Гончар);
Ми й справді попалися в лабети здичавілого племені (А. Дімаров).
Значення в інших словниках
- лабети — лабе́ти множинний іменник Орфографічний словник української мови
- лабети — Лапи; (пастка) тенета; (скрутне становище) лещата, безвихідь, скрута. Словник синонімів Караванського
- лабети — див. рука Словник синонімів Вусика
- лабети — -ів, мн. 1》 розм. Дуже великі, міцні руки; лапи. 2》 Те саме, що тенета; пастка (див. пастка I). 3》 чого, перен. Про те, що сковує, позбавляє свободи дій, ставить у безвихідне становище. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лабети — бра́ти / взя́ти в ле́ща́та (в лабе́ти). 1. кого, що. Позбавляти свободи, захоплювати. Але раз гаспидська змія Назирила її дитину: Ну мудрувать, як би достать, як Йвася б то в лабети взять (Укр. поети-романтики..). 2. кого. Фразеологічний словник української мови
- лабети — I. ПА́СТКА (на звірів, птахів, рідше риб); ЗАПАДНЯ́ (на звірів, птахів); ТЕНЕ́ТА мн., ЛАБЕ́ТИ мн. (сітка на звірів, птахів); СИЛЬЦЕ́ (СІЛЬЦЕ́), СІ́ЛО (у вигляді петлі, перев. Словник синонімів української мови
- лабети — Лабе́ти, -тів і -бе́т, -бе́там Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- лабети — ЛАБЕ́ТИ, ів, мн. 1. розм. Дуже великі, міцні руки; лапи. Як піймав мене [чоловік] в лабети, як придавив, то в мене й дух у п’яти заліз! (Мирний, II, 1954, 223); — Живи на здоров’я.. Та більше не попадайся людоловам у лабети!.. Словник української мови в 11 томах
- лабети — Лабети, -тів ж. мн. Лапы. К. ХП. 11. Попаде він (мрець) і Грицька в кістяки-лабети! Г. Барв. 464. взя́ти в лабети. Взять въ ежовыя рукавицы. піймався, попався в лабети. Попался въ лапы. Ном. № 3923. Словник української мови Грінченка