лабух
ЛА́БУХ, а, ч., жарг.
Музикант, який грає на урочистостях, у ресторанах і т. ін. за плату.
Ти зненацька збагнеш: дискжокей, цей розкошланий лабух, – то насправді твій кревний, во людях і музиці, брат (О. Забужко);
Лабухи сідають, хто де, і починають строїти інструменти (К. Москалець);
Він знаєш ким був ще півроку тому? Топ-менеджером рекламного агентства! А ти думала, він пилянням дерев собі на життя заробляв? Чи лабухом у ресторані? (Г. Вдовиченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лабух — -а, ч., жарг. Музикант. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лабух — А, ч. Музикант. Тусовщики львівських кав'ярень, футбольні фанати, лабухи-електромузиканти, суперзвідник всіх часів і народів (home.arcor.de/kiev/biblio). Словник сучасного українського сленгу
- лабух — (-а) ч.; муз., крим.; іневажл. Музикант. Ти зненацька збагнеш: / диск-жокей, цей розкошланий лабух, — / То насправді твій кревний, / во людях і музиці, брат (О. Словник жарґонної лексики української мови