1. Словник жарґонної лексики української мови

лабух

(-а) ч.; муз., крим.; іневажл. Музикант. Ти зненацька збагнеш: / диск-жокей, цей розкошланий лабух, — / То насправді твій кревний, / во людях і музиці, брат (О. Забужко, Диригент останньої свічки); Оксанка не ображається, коли її улюблених лабухів я називаю... Погано називаю (УС, 2001, ч. 25); Є досить мудре прислів'я в ресторанних лабухів "Поспішай повільно" (УМ, 3.02.2000). СЖЗ, 58; ЯБМ, 1, 492.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лабух — -а, ч., жарг. Музикант. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. лабух — ЛА́БУХ, а, ч., жарг. Музикант, який грає на урочистостях, у ресторанах і т. ін. за плату. Ти зненацька збагнеш: дискжокей, цей розкошланий лабух, – то насправді твій кревний, во людях і музиці, брат (О. Словник української мови у 20 томах
  3. лабух — А, ч. Музикант. Тусовщики львівських кав'ярень, футбольні фанати, лабухи-електромузиканти, суперзвідник всіх часів і народів (home.arcor.de/kiev/biblio). Словник сучасного українського сленгу