лабуда

(-и) ж.; мол., крим.; зневажл.

1. Щось недостойне уваги, несерйозне. Отож я ще дописала трошки лабуди, потім віднесла цю статтю літредактору <...> (С. Пиркало, Зелена Маргарита); Інна Ф., дивлячись чергову "лабуду" [серіал], коментувала події на екрані уголос (СМ, 31.08.2001). БСРЖ, 305; ТСРЯ, 349.

2. Нетямуща людина. БСРЖ, 305; СЖЗ, 58; ПСУМС, 40.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лабуда — -и, ж., жарг. Дурниця, нісенітниця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. лабуда — ЛАБУДА́, и́, ж., жарг. Дурниця, нісенітниця, щось не гідне уваги, несерйозне. Гультіпака, виявляється, взагалі вдома сказав, що по справах до Фастова їде, чи філіал відкривати чи ще якусь лабуду (А. Словник української мови у 20 томах