1. Словник української мови у 20 томах

лабіалізація

ЛАБІАЛІЗА́ЦІЯ, ї, ж., лінгв.

Заокруглення випнутих уперед губ (під час вимови деяких звуків);

// Особливе забарвлення звуків мови внаслідок заокруглення випнутих уперед губ.

Лабіалізація голосних переднього ряду в німецькій мові (ц,

ь), невідома іншим германським мовам, сталася під впливом давньобулгарської, бо ці огублені голосні є характерними для усіх тюркських мов (з наук. літ.);

Ч. Фергюсон на матеріалі шести мов виявив основні формальні ознаки, властиві мовленню дорослих під час звернення до дітей (це в основному обмежений набір фонетичних моделей, спрощений синтаксис, широке вживання редуплікацій і зменшувальних суфіксів, загальна лабіалізація) (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лабіалізація — лабіаліза́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. лабіалізація — -ї, ж., лінгв. Заокруглення випнутих уперед губ (під час вимови деяких звуків). || Особливе забарвлення звуків мови внаслідок заокруглення випнутих уперед губ. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лабіалізація — лабіаліза́ція (від лат. labialis – губний) огублення звуків, тобто округлення губ при вимові звуків (напр., «о», «у»). Словник іншомовних слів Мельничука
  4. лабіалізація — ЛАБІАЛІЗА́ЦІЯ, ї, ж., лінгв. Заокруглення випнутих уперед губ (під час вимови деяких звуків); // Особливе забарвлення звуків мови внаслідок заокруглення випнутих уперед губ. Словник української мови в 11 томах