1. Словник української мови у 20 томах

лабіалізований

ЛАБІАЛІЗО́ВАНИЙ, а, е, лінгв.

1. Дієпр. пас. до лабіалізува́ти.

Голосний [о] в чеській мові менш лабіалізований і більш відкритий, ніж український голосний [о] (з наук. літ.);

Вирізняються слова, які в піснях ніколи не мають зменшувальних суфіксів – вечеря, коровай, море. Прикметно, що такі особливості лексики пов'язані з вимогами пісенної орфоепії так само, приміром, як уживання йотованих, назалізованих, лабіалізованих, палаталізованих форм (з наук. літ.).

2. у знач. ім. Такий, що зазнав лабіалізації (про звуки мови).

Огубленими, або лабіалізованими, називаються голосні, при вимові яких губи заокруглюються й витягуються вперед (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лабіалізований — лабіалізо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. лабіалізований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до лабіалізувати. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лабіалізований — ГУБНИ́Й лінгв. (про звук — який утворюється з активною участю губ); ЛАБІА́ЛЬНИЙ (про приголосний); ОГУ́БЛЕНИЙ, ЛАБІАЛІЗО́ВАНИЙ, ОКРУ́ГЛЕНИЙ (про голосний). Словник синонімів української мови
  4. лабіалізований — ЛАБІАЛІЗО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до лабіалізува́ти; // У знач. прикм. Залежно від участі губ голосні діляться на: 1) негубні (або нелабіалізовані, чи неогублені).. і 2) губні (або лабіалізовані, чи огублені), напр. Словник української мови в 11 томах