лавонька
ЛА́ВОНЬКА, и, ж.
Зменш.-пестл. до ла́ва¹.
– Лавонька, як отамонька!, – а як напитала горнець, каже: –Та й шолобан, як отаман! (з казки);
– Ой! А де ж то лавонька? – голосно промовила дівчина. – Ось, ось (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me