лаврський
ЛА́ВРСЬКИЙ, а, е.
Прикм. до ла́вра.
Монастирські церкви були збудовані дванадцятьма братами. Вони ж будували високу лаврську дзвіницю (з легенди);
На лаврських кручах, на горбах крутих І на Дніпрі, у битвах за причали Ми справді бачили людей святих, Що смертю смерть в бою перемагали (Л. Дмитерко);
Ліда робила гак ..: повертала до Лаври, ішла повз лаврський мур, зводила очі до золотих маківок, доходила до мистецької галереї і повертала праворуч, на вузьку, непримітну доріжку (Люко Дашвар);
// Який належить Лаврі.
Анастасій .. урочистим рухом офірування, помалу тричі раз за разом підніс вгору таріль й просфорою, як наказував робити в кожне Богородичне свято лаврський устав (Н. Королева);
Тризна сказав, що Загвойський не лаврський чернець, а постриженик Братського монастиря (П. Загребельний);
В 50-х роках XVIII ст. талановитий архітектор, лаврський кріпак Степан Ковнір збудував у садибі Києво-Печерської лаври флігель (з наук. літ.).
Значення в інших словниках
- лаврський — ла́врський прикметник від: лавра Орфографічний словник української мови
- лаврський — -а, -е. Прикм. до лавра. || Який належить лаврі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лаврський — Ла́врський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- лаврський — ЛА́ВРСЬКИЙ, а, е. Прикм. до ла́вра. В печерах лежить двадцять братів, що будували лаврську дзвіницю (Н.-Лев., II, 1956, 330); На лаврських кручах, на горбах крутих І на Дніпрі, у битвах за причали Ми справді бачили людей святих... Словник української мови в 11 томах