1. Словник української мови в 11 томах

лаврський

ЛА́ВРСЬКИЙ, а, е. Прикм. до ла́вра.

В печерах лежить двадцять братів, що будували лаврську дзвіницю (Н.-Лев., II, 1956, 330);

На лаврських кручах, на горбах крутих І на Дніпрі, у битвах за причали Ми справді бачили людей святих, Що смертю смерть в бою перемагали (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 13);

// Який належить лаврі.

В 50-х роках XVIII ст. талановитий архітектор, лаврський кріпак Степан Ковнір збудував у садибі Лаври [Києво-Печерської] флігель (Іст. УРСР, І, 1953, 382).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лаврський — ла́врський прикметник від: лавра Орфографічний словник української мови
  2. лаврський — -а, -е. Прикм. до лавра. || Який належить лаврі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лаврський — ЛА́ВРСЬКИЙ, а, е. Прикм. до ла́вра. Монастирські церкви були збудовані дванадцятьма братами. Вони ж будували високу лаврську дзвіницю (з легенди); На лаврських кручах, на горбах крутих І на Дніпрі, у битвах за причали Ми справді бачили людей святих... Словник української мови у 20 томах
  4. лаврський — Ла́врський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)