лагідніти
ЛАГІДНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок.
Ставати лагідним.
– Дай ми [мені] спокій, Маню! – відказав Симон, лагідніючи (І. Франко);
Мороз і стужа лагідніли, сніг іще хіба несподівано й рідко навертався (О. Кобилянська);
Володько помітно лагіднів (У. Самчук);
Обличчя .. лагідніло й набирало виразу старої дитини, якій сниться якийсь химерний сон (Б. Лепкий);
Терентій мовби лагіднів у праці (Б. Харчук);
* Образно. Темрява поступово лагідніла й відступала (Ю. Винничук).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лагідніти — лагідні́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- лагідніти — -ію, -ієш, недок. Ставати лагідним. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лагідніти — ДОБРІ́ШАТИ (втрачати попередню суворість, ставати добрішим), ЛАГІДНІ́ТИ, ЛАГІДНІ́ШАТИ, М'Я́КШАТИ, М'Я́КНУТИ, ОБМ'ЯКА́ТИ розм., ДОБРІ́ТИ розм., УЛАСКА́ВЛЮВАТИСЯ (ВЛАСКА́ВЛЮВАТИСЯ) розм. — Док. Словник синонімів української мови
- лагідніти — ЛАГІДНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. Ставати лагідним. — Дай ми [мені] спокій. Маню! — відказав Симон, лагідніючи (Фр., І, 1955, 319); Мороз і стужа лагідніли, сніг іще хіба несподівано й рідко навертався (Коб., III, 1956, 525). Словник української мови в 11 томах