лагідніти

ЛАГІДНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок.

Ставати лагідним.

– Дай ми [мені] спокій, Маню! – відказав Симон, лагідніючи (І. Франко);

Мороз і стужа лагідніли, сніг іще хіба несподівано й рідко навертався (О. Кобилянська);

Володько помітно лагіднів (У. Самчук);

Обличчя .. лагідніло й набирало виразу старої дитини, якій сниться якийсь химерний сон (Б. Лепкий);

Терентій мовби лагіднів у праці (Б. Харчук);

* Образно. Темрява поступово лагідніла й відступала (Ю. Винничук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лагідніти — лагідні́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. лагідніти — -ію, -ієш, недок. Ставати лагідним. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лагідніти — ДОБРІ́ШАТИ (втрачати попередню суворість, ставати добрішим), ЛАГІДНІ́ТИ, ЛАГІДНІ́ШАТИ, М'Я́КШАТИ, М'Я́КНУТИ, ОБМ'ЯКА́ТИ розм., ДОБРІ́ТИ розм., УЛАСКА́ВЛЮВАТИСЯ (ВЛАСКА́ВЛЮВАТИСЯ) розм. — Док. Словник синонімів української мови
  4. лагідніти — ЛАГІДНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. Ставати лагідним. — Дай ми [мені] спокій. Маню! — відказав Симон, лагідніючи (Фр., І, 1955, 319); Мороз і стужа лагідніли, сніг іще хіба несподівано й рідко навертався (Коб., III, 1956, 525). Словник української мови в 11 томах