ладанець
ЛА́ДАНЕЦЬ, нця, ч.
Зменш. до ла́дан.
Купила свічечку, ладанцю, пришила додому та й накадила у хаті (І. Манжура);
* У порівн. Добрий тютюн пани вживають, аж пахне. Наш так смердить, а цей як ладанець (Б. Грінченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ладанець — Ладан, -ну м. Ладонъ. Чорт ладану боїться. Ном. № 197. на ладан дихати. Быть близкимъ къ смерти. Ном. № 8222. ум. ладанець. Купила свічечку, ладанцю, пришила додому та й накадила у хаті. Мнж. 104. Словник української мови Грінченка