1. Словник української мови у 20 томах

ладан

ЛА́ДАН, у, ч.

1. Ароматична смола, яку добувають із тропічного дерева босвелії; використовують звичайно для кадіння під час виконання релігійних обрядів; фіміам.

Кинулася Настя хату прибрати і сіни упорати, а Наум засвітив свічечку і ладаном покурив (Г. Квітка-Основ'яненко);

Вiн дивився на людей, бачив безлiч захоплених блискучих очей, чув багатоголосий спiв хору, .. йому забивали дух пахощi ладану, смирни (С. Скляренко);

У напівтемній церкві вогко, пахне пліснявиною, ладаном і воском (П. Кочура);

Начухрає [Іван] живиці зварити з воском і ладаном мазь від порізів (Є. Пашковський).

2. перен. Приємність, лагідність, спокій, доброта.

В його виступах завжди буває більше ладану, аніж критичних стріл (Ф. Маківчук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ладан — (пахуча речовина) фіміам. Словник синонімів Полюги
  2. ладан — ла́дан іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. ладан — Ароматна смола, яку вкладають до кадильниці для здійснення кадіння; фиміам; кадило; заст. ливан Словник церковно-обрядової термінології
  4. ладан — [ладан] -ну, м. (на) -н'і Орфоепічний словник української мови
  5. ладан — -у, ч. Ароматична смола, яку добувають із тропічного дерева босвелії; використовують звичайно для куріння під час виконання релігійних обрядів. На ладан дихати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. ладан — Ароматична смола, яку збирають з надрізів кори дерева босвелії, що росте у Сх. Африці та на пд. зх. Аравійського півостр. При спалюванні дає ароматичний дим. Л. кадять під час богослужіння, виконання релігійних обрядів, воскурення фіміаму та вигнання злих духів. Універсальний словник-енциклопедія
  7. ладан — на ла́дан ди́хати. 1. Бути безнадійно хворим, близьким до смерті; помирати. (Флорентієць:) Він вже старий. Він дихає на ладан (М. Костомаров); (Тарас:) Багато вже не стало тих, що воювали вмісті (разом) ви!.. Фразеологічний словник української мови
  8. ладан — ЛА́ДАН (пахуча речовина для обкурювання перев. під час релігійних обрядів), ФІМІА́М, КУ́РИВО. В покоях пахло житнім хлібом, старим медом, кожухами, ладаном і канупером — о. Савватій нюхав (В. Словник синонімів української мови
  9. ладан — Ла́дан, -ну, -нові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. ладан — ЛА́ДАН у, ч. Ароматична смола, яку добувають із тропічного дерева босвелії; використовують звичайно для куріння під час виконання релігійних обрядів. Кинулася Настя хату прибрати і сіни упорати, а Наум засвітив свічечку і ладаном покурив (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах