ладан

на ла́дан ди́хати. 1. Бути безнадійно хворим, близьким до смерті; помирати. (Флорентієць:) Він вже старий. Він дихає на ладан (М. Костомаров); (Тарас:) Багато вже не стало тих, що воювали вмісті (разом) ви!.. Один Кадило ще живий, та й той на ладан дише (І. Карпенко-Карий); Знає толк на травах (знахарка). Колись мій батько на ладан дихав, а вона дала йому настойку на якомусь корені — і пішов старий (М. Стельмах). на часни́к ди́хати. Давно уже говорили, що Лисун (дід) на часник дише, а він усе хрипів у землянці своїй (В. Дрозд). 2. Бути зношеним, ветхим; розвалюватися, розпадатися від довгого користування. А в лаві колія стара на ладан просто дише. От і виходить — на-гора півнорми і не більше (П. Дорошко). 3. Бути близьким до припинення свого існування. Австрія на ладан дихає .. Скрізь нас молотять, аж пір’я летить (Переклад С. Масляка).

не ви́курити і ла́даном (сі́ркою) кого. Ніяк не можна вигнати кого-небудь звідкись. — Та часом і свій брат, запорожець, як було вбереться в хату, то й ладаном не викуриш (Панас Мирний); // Ніяк не можна змусити поступитися чим-небудь. Найздоровіші та найспритніші захоплювали верхні полиці і їх звідтіля вже, мабуть, не викурив би й сіркою (Ю. Збанацький).

ні Бо́гу (Бо́гові) сві́чка, ні чо́рту (чо́ртові) кочерга́ (коцюба́, ла́дан, на́довбень, уга́рка, рогачи́лно і т. ін.). 1. Нічим не примітна, посередня людина. (Олеся:) Я білоручка: ні панянка, ні мужичка, ні Богові свічка, ні чортові кочерга (М. Кропивницький); З нашого Захарка ні Богу свічка, ні чортові угарка (Укр.. присл..); І що з його (дитини) буде? Ні Богові свічка, ні чортові куришка, ні заміж, ні так, нікуди (Панас Мирний). 2. Нема ніякої користі, толку з кого—чого. Ми за поезію великих почуттів; ми лише проти тієї інтимної лірики, що нічого не стверджує, нічого не заперечує, .. де немає ні глибоких людських переживань, ні справжньої любові, а солоденько-сиропні віршики чи мініатюри, з яких, як кажуть, ні Богу свічки, ні чорту кочерги (А. Малишко).

підку́рювати / підкури́ти ла́даном кого. Надмірно вихваляючи, підлещуватися до кого-небудь. — Я його (Романа) зненавиділа. Годі вже йому підкурювати мене ладаном (І. Нечуй-Левицький).

як (мов, ні́би і т. ін.) чорт від ла́дану, зі сл. тіка́ти, втіка́ти і под., грубо. Надзвичайно швидко і злякано. Клим бенкет носом знав. А діло? Як чорт від ладану тікає (Л. Боровиковський); (Ганна:) А та, певно, побігла одшукувать його! Шукай, шукай — знайдеш, якраз! Він від тебе тіка, як чорт від ладану, бо ти тільки плакать умієш (І. Карпенко-Карий); За Муравйовим уже й слід прохолонув.— Утік, шкура! — загукали солдати.— Драпонув, як чорт від ладану (О. Левада). як чорт від кукурі́ку. — Стоять вельможні. Діло затяжне. Здається, так стоятимуть довіку. Лесько сміється: — Голод підіжме, чкурнуть, як чорт від кукуріку (Л. Костенко).

як (мов, ні́би і т. ін.) чорт (ді́дько) ла́дану (свяче́ної води́), зі сл. боя́тися, грубо. Дуже сильно. — Та він же, як чорт ладану, мабуть, боїться партизанів! — раптом здогадався Кирило (О. Головченко і І. Мусієнко); Прийде (Параска) раз на рік до церкви .. та й заглядає .. через поріг — як той дідько боїться ладану (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ладан — (пахуча речовина) фіміам. Словник синонімів Полюги
  2. ладан — ла́дан іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. ладан — Ароматна смола, яку вкладають до кадильниці для здійснення кадіння; фиміам; кадило; заст. ливан Словник церковно-обрядової термінології
  4. ладан — [ладан] -ну, м. (на) -н'і Орфоепічний словник української мови
  5. ладан — -у, ч. Ароматична смола, яку добувають із тропічного дерева босвелії; використовують звичайно для куріння під час виконання релігійних обрядів. На ладан дихати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. ладан — ЛА́ДАН, у, ч. 1. Ароматична смола, яку добувають із тропічного дерева босвелії; використовують звичайно для кадіння під час виконання релігійних обрядів; фіміам. Кинулася Настя хату прибрати і сіни упорати, а Наум засвітив свічечку і ладаном покурив (Г. Словник української мови у 20 томах
  7. ладан — Ароматична смола, яку збирають з надрізів кори дерева босвелії, що росте у Сх. Африці та на пд. зх. Аравійського півостр. При спалюванні дає ароматичний дим. Л. кадять під час богослужіння, виконання релігійних обрядів, воскурення фіміаму та вигнання злих духів. Універсальний словник-енциклопедія
  8. ладан — ЛА́ДАН (пахуча речовина для обкурювання перев. під час релігійних обрядів), ФІМІА́М, КУ́РИВО. В покоях пахло житнім хлібом, старим медом, кожухами, ладаном і канупером — о. Савватій нюхав (В. Словник синонімів української мови
  9. ладан — Ла́дан, -ну, -нові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. ладан — ЛА́ДАН у, ч. Ароматична смола, яку добувають із тропічного дерева босвелії; використовують звичайно для куріння під час виконання релігійних обрядів. Кинулася Настя хату прибрати і сіни упорати, а Наум засвітив свічечку і ладаном покурив (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах