ладан
ЛА́ДАН у, ч. Ароматична смола, яку добувають із тропічного дерева босвелії; використовують звичайно для куріння під час виконання релігійних обрядів.
Кинулася Настя хату прибрати і сіни упорати, а Наум засвітив свічечку і ладаном покурив (Кв.-Осн., II, 1956, 85);
У напівтемній церкві вогко, пахне пліснявиною, ладаном і воском (Кочура, Зол. грамота, 1960, 219).
◊ Дба́ти про ла́дан і (та) домови́ну, заст.— готуватися до смерті.
— Пху на тебе, сатано! Тобі час би вже про домовину та ладан дбати, а він тобі он що! (Н.-Лев., IV, 1956, 221);
[І] ла́даном не ви́куриш кого — ніяк не можна позбутися когось.
Та часом і свій брат запорожець, як було убереться в хату, то й ладаном не викуриш (Мирний, І, 1949, 183);
На ла́дан ди́хати — бути близьким до смерті.
[Мотря:] На ладан дихаю, мабуть, скоро здохну (Кроп., II, 1958, 360);
Як чорт [нечи́стий] від ла́дану тіка́ти (втекти́) від кого —чого — всіляко уникати кого-, чого-небудь.
Весілля — Клим мій там, Клим бенкет носом знає, А діло? Клим, як чорт від ладану тікає (Бор., Тв., 1957, 136);
Як чорт (ді́дько) ла́дану боя́тися кого, чого — дуже боятися кого-, чого-небудь.
Коли б її змалечку привчили шанувати труд,.. вона б не боялась, як чорт ладану, ні села, ні робітничого селища (Збан., Переджнив’я, 1960, 63).
Значення в інших словниках
- ладан — (пахуча речовина) фіміам. Словник синонімів Полюги
- ладан — ла́дан іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- ладан — Ароматна смола, яку вкладають до кадильниці для здійснення кадіння; фиміам; кадило; заст. ливан Словник церковно-обрядової термінології
- ладан — [ладан] -ну, м. (на) -н'і Орфоепічний словник української мови
- ладан — -у, ч. Ароматична смола, яку добувають із тропічного дерева босвелії; використовують звичайно для куріння під час виконання релігійних обрядів. На ладан дихати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ладан — ЛА́ДАН, у, ч. 1. Ароматична смола, яку добувають із тропічного дерева босвелії; використовують звичайно для кадіння під час виконання релігійних обрядів; фіміам. Кинулася Настя хату прибрати і сіни упорати, а Наум засвітив свічечку і ладаном покурив (Г. Словник української мови у 20 томах
- ладан — Ароматична смола, яку збирають з надрізів кори дерева босвелії, що росте у Сх. Африці та на пд. зх. Аравійського півостр. При спалюванні дає ароматичний дим. Л. кадять під час богослужіння, виконання релігійних обрядів, воскурення фіміаму та вигнання злих духів. Універсальний словник-енциклопедія
- ладан — на ла́дан ди́хати. 1. Бути безнадійно хворим, близьким до смерті; помирати. (Флорентієць:) Він вже старий. Він дихає на ладан (М. Костомаров); (Тарас:) Багато вже не стало тих, що воювали вмісті (разом) ви!.. Фразеологічний словник української мови
- ладан — ЛА́ДАН (пахуча речовина для обкурювання перев. під час релігійних обрядів), ФІМІА́М, КУ́РИВО. В покоях пахло житнім хлібом, старим медом, кожухами, ладаном і канупером — о. Савватій нюхав (В. Словник синонімів української мови
- ладан — Ла́дан, -ну, -нові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)