ладненький
ЛАДНЕ́НЬКИЙ, а, е.
Пестл. до ла́дний¹ 1, 2, 5.
Одна височенька з прапором і медаллю, і друга, хоча й невеличка, зате ладненька, ніби та рибочка-барабулька (М. Вінграновський);
Приходили туди дівчата у вінках та стрічках, ладненьких сап'янових чобітках (Ю. Мушкетик);
Побачив я хуторок у полі, ладненький такий хуторок: хата на дві половини, із сінцями, хліви, скирточка соломи торішньої, дощаті козирки для сіна, на палях, як це у західняків прийнято (В. Дрозд).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ладненький — ладне́нький прикметник Орфографічний словник української мови
- ладненький — див. вродливий Словник синонімів Вусика
- ладненький — -а, -е. Пестл. до ладний I. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ладненький — ЛАДНЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до ла́дний¹. Словник української мови в 11 томах
- ладненький — Ладний, -а, -е 1) Согласный. 2) Красивый. Ладна баба без єдваби. Ном. № 7516. Прибігаю до криниці, — беруть воду молодиці, — беруть воду, дають пити, не жаль ладну зачепити. Чуб. V. 143. Лужко ж моє ладне, мальоване. Чуб. V. 12. Вона йому ладна. Словник української мови Грінченка