ладом

ЛАДО́М, присл., розм.

1. Те саме, що ла́годом, ла́годком.

[Степан:] Оксано, заспокойся, поговорім ладом (Леся Українка).

2. Те саме, що ладко́м.

Та ви ладом кажіть (Номис);

– Аж віри не дойму... Чи ж то билиці? Повідай-бо все ладом... (Н. Королева);

Коли наук не знали ще ладом, кажу, давно, кажу, у Вишогродi пiдсудна Анна стала пред судом (Л. Костенко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ладом — ладо́м прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. ладом — пр., (без сварки) лагодком, мирненько, св. полюбовно; (сказати) зрозуміло, ясно, до діла. Словник синонімів Караванського
  3. ладом — ЗРОЗУМІ́ЛО (говорити, пояснювати тощо), ДОСТУ́ПНО, ПРИСТУ́ПНО, ДОХІ́ДЛИВО, Я́СНО підсил., ЛА́ДОМ розм., ТО́ЛКОМ розм.; ПРОЗО́РО (натякнути тощо); ПОПУЛЯ́РНО (писати, пояснювати і т. ін. у дохідливій формі). — Написано добре, зрозуміло... Словник синонімів української мови
  4. ладом — Ладо́м см. лад. Словник української мови Грінченка