лазанья

ЛАЗА́НЬЯ, ї, ж.

Традиційна страва італійської кухні, приготована з шарів тіста впереміш із шарами начинки, залитими соусом.

Спершу захотіла [Рита] лазаньї. Усілася за столиком в італійському ресторанчику (Люко Дашвар);

Піца, паста, лазанья та інші ласощі італійської кухні виявилися за смаком 42 % респондентів, обійшовши в гастрономічному розділі французьку і грецьку (із журн.);

Ресторан у Кракові був занесений до книги рекордів Гіннеса – там зуміли приготувати найбільшу лазанью у світі (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me