1. Словник української мови у 20 томах

лазарет

ЛАЗАРЕ́Т, а, ч.

1. Лікарняне приміщення (звичайно при якому-небудь закладі і т. ін.).

Вранці його однесли до лазарета в монастирі (І. Нечуй-Левицький);

Негайно перенесіть на корабель, в лазарет, – розпорядився він. – Буде жити (М. Трублаїні);

* Образно. У нас дома вічний лазарет – все хтось лежить у ліжку (М. Коцюбинський);

Тоді і ми захворіємо, і Чакалка захворіє. І ніякої від цього не буде користі. Не школа, а лазарет (І. Андрусяк).

2. Невеликий лікувальний заклад при військовій частині.

В руку штиком кольнув якийсь француз. Максим зрадів та зараз у лазарет... (Панас Мирний);

– Це – воєнний лазарет, товаришу лікар? Я весь час буду лежати на справжньому великому ліжку... (Ю. Яновський);

Окiльнюк розповiв, що воювати йому не довелося, бо ходив прислугою в лазаретi, але страху зазнав — лазарет кiлька разiв оточували (Р. Андріяшик);

Олег Цяпа був зубним лікарем і його відразу ж забрали до лазарету, де він пломбував діри самому начальникові штабу (Ю. Андрухович).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лазарет — лазаре́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. лазарет — див. ЛІКАРНЯ. Словник синонімів Караванського
  3. лазарет — -у, ч. 1》 заст. Лікарня (звичайно при якому-небудь закладі і т. ін.). 2》 Невеликий лікувальний заклад при військовій частині; невеликий госпіталь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. лазарет — Лічниця (військова) Словник чужослів Павло Штепа
  5. лазарет — лазаре́т (франц. lazaret, з італ. lazzaretto – лікарня для прокажених) лікувальний заклад при військовій частині для стаціонарного нетривалого лікування хворих. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. лазарет — ЛІКА́РНЯ (заклад для стаціонарного лікування хворих); ШПИТА́ЛЬ заст.; КЛІ́НІКА (установа, в якій лікування поєднується з науково-дослідною та педагогічною роботою); ГО́СПІТАЛЬ (перев. військова лікарня); ЛАЗАРЕ́Т (невелика військова лікарня). Словник синонімів української мови
  7. лазарет — ЛАЗАРЕ́Т, а, ч. 1. заст. Лікарня (звичайно при якому-небудь закладі і т. ін.). Вранці його однесли до лазарета в монастирі (Н.-Лев., III, 1956, 396); Тюремний лазарет [у фашистів] — то пересильний пункт на той світ (Збан., Єдина, 1959, 197); *Образно. Словник української мови в 11 томах