1. Словник української мови у 20 томах

лазаретний

ЛАЗАРЕ́ТНИЙ, а, е.

Прикм. до лазаре́т.

Білий лазаретний стіл з скляними приполицями був передо мною (Ю. Смолич);

Війна зробилась звичайним побутовим явищем, і нікого не зворушував лазаретний стогін оборонців вітчизни (М. Хвильовий);

Поміж студентами снували всюди ще й лазаретні халати, бо неподалік був лазарет (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лазаретний — лазаре́тний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. лазаретний — -а, -е. Прикм. до лазарет. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лазаретний — ХВО́РИЙ ім. (людина, яка хворіє), НЕДУ́ЖИЙ, СЛАБИ́Й, ХО́РИЙ розм., БОЛЯ́ЩИЙ заст.; ПАЦІЄ́НТ (людина, що звертається до лікаря); ЛАЗАРЕ́ТНИЙ розм., заст. (той, хто лежить у лазареті). Словник синонімів української мови
  4. лазаретний — ЛАЗАРЕ́ТНИЙ, а, е. Прикм. до лазаре́т. Білий лазаретний стіл з скляними приполицями був передо мною (Смолич, День.., 1950, 284). Словник української мови в 11 томах