лазник

ЛАЗНИ́К, а́, ч.

1. Працівник лазні.

Раніше на Русі лазник – це була повноцінна професія, якої спеціально вчилися, а деякі професійні секрети та нюанси передавалися тільки в межах династії (з наук.-попул. літ.);

При відвідуванні лазні варто скористатися послугами лазника, який знає секрети величезної кількості ефективних пропарок, цілюща дія яких полягає потогінному і лімфодренажному ефекті (із журн.).

2. Назва одного з видів домовиків у слов'янській міфології.

У міфології східних слов'ян відомі духи-господарі домовики та їхні дружини – домахи, пічники, покутні, лазники, дворові, хлівники, гуменники (з навч. літ.).