лазниця

ЛАЗНИ́ЦЯ, і, ж.

1. Жін. до лазни́к 1.

У нас в бані працює стара баба-лазниця. На вигляд страшна, але до неї помитися – черга (з газ.);

// Жінка, яка любить часто відвідувати лазню.

Навіть завзята лазниця під час вагітності повинна проконсультуватися з лікарем, чи можна їй відвідувати лазню (з навч. літ.).

2. розм., зневажл. Те саме, що ла́зня.

– Даруйте, але я з вами в одних саунах не парюся! Йому запросто було окремим декретом закрити всі оті розпусні лазниці. Та куди! (із журн.).