1. Словник української мови у 20 томах

лазня

ЛА́ЗНЯ, і, ж.

Спеціальне приміщення, де паряться і миються.

– Змилуйтесь, свате, я в сій зроду лазні не купався (П. Гулак-Артемовський);

* У порівн. В палаці була духота, як у лазні (І. Нечуй-Левицький);

Челканов доповів, що лазня готова, можна йти митися (І. Микитенко);

Дивлюсь — мій автопортрет. Як жива. Правда, ця Венера гола-голісінька, як із лазні вийшла (Ю. Винничук);

Артур уявив собі райцентрівську лазню з облупленими кахлями в незмивані жовтуваті патьоки (Ю. Андрухович);

// Миття в такому приміщенні.

* У порівн. – Коли б так, щоб і недалеко, й рибки піймати, – вставив червоний, як після лазні, Матня (Панас Мирний);

Влаштовуючи собі лазню й санітарний день, я окрім кальсонів і солдатської сорочки витягаю з контейнера ще й партію нових ляльок (О. Ірванець).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лазня — ла́зня іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. лазня — [лаз(')н'а] -з(‘)н'і, ор. -знеийу, р. мн. -зеин' Орфоепічний словник української мови
  3. лазня — -і, ж. Спеціально обладнане приміщення для миття людей, проведення гігієнічних, профілактичних і лікувальних заходів. || Миття в такому приміщенні. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. лазня — ЛА́ЗНЯ (приміщення, де паряться та миються), БА́НЯ розм. Челканов доповів, що лазня готова, можна йти митися (І. Микитенко); — Піди в баню, попарся добре, а тоді приходь (О. Донченко). Словник синонімів української мови
  5. лазня — Ла́зня, -ні, -нею; ла́зні, ла́зень Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. лазня — ЛА́ЗНЯ, і, ж. Спеціальне приміщення, де паряться і миються. — Змилуйтесь, свате, я в сій зроду Лазні не купався (Г.-Арт., Байки.., 1958, 73); Челканов доповів, що лазня готова, можна йти митися (Мик., II, 1957, 431); *У порівн. Словник української мови в 11 томах
  7. лазня — 1. Приміщення або споруда, призначені для миття тіла при одночасній дії води і гарячого повітря або пару. У різні часи та у різних народів споруди відзначалися об'ємно-просторовим вирішенням і характером оформлення. Архітектура і монументальне мистецтво
  8. лазня — Ла́зня, -ні ж. 1) Баня. Лазня в калу стоїть та людей миє. Ном. № 11285. Гаряче як у лазні. Ном. № 14038. 2) Низенькая хижина съ маленькимъ входомъ, куда можно только пролѣзть. Хата — так неначе лазня. — Що ж се — лазня?... Словник української мови Грінченка