лазурово

ЛАЗУРО́ВО, присл.

Присл. до лазу́ро́вий.

О земле втрачена, явися – бодай у зболеному сні! І лазурово простелися, і душу порятуй мені (В. Стус).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me