1. Словник української мови у 20 томах

лакомо

ЛА́КОМО, рідко, розм.

Присл. до ла́комий.

Взяв [Гьоргій] кварту з водою і пив так лакомо, що чути було булькотаннє [булькотання] води в гортанці (В. Стефаник);

* Образно. Дивився мовчки, як червоне полум'я пожирало лакомо одну галузку за другою (О. Кобилянська);

А татаре лакомо заїдали падлину і ковбаси з кінської крові та муки (О. Назарук);

Я б тебе, та я б тебе, та я б тебе нині вже не випустив із рук, обійняв би лагідно і лакомо, від зорі холодної укрив (І. Андрусяк).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лакомо — ла́комо прислівник незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
  2. лакомо — Присл. до лакомий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лакомо — ла́ко́мо жадібно, ненаситно (ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. лакомо — ЛА́СО (з бажанням, з охотою чого-небудь), ЛА́КОМО розм. рідше. Ласо (Вовчик та Лисичка) позирають на Осла (І. Франко); Пив (Гьоргій) так лакомо, що чути було булькотаннє води в гортанці (В. Стефаник). Словник синонімів української мови
  5. лакомо — ЛА́КОМО, рідко, розм. Присл. до ла́комий¹. Взяв [Гьоргій] кварту з водою і пив так лакомо, що чути було булькотаннє [булькотання] води в гортанці (Стеф., І, 1949, 159). Словник української мови в 11 томах
  6. лакомо — Лакомо нар. 1) Соблазнительно, заманчиво. 2) Алчно, жадно. 3) Усердно. Підважуй дрючком лакомо (лакомки). Черк. у. Словник української мови Грінченка