лакомитися
ЛА́КОМИТИСЯ, млюся, мишся; мн. ла́комляться; недок., розм.
1. чим і без дод. Те саме, що ла́сува́ти.
Ведмідь .. оглядає, де кращий вулій, солодший мед; от впав йому такий в око, зараз лапу патлату туди, видира й лакомиться (Марко Вовчок);
Від часів старовини збереглися звичаї лакомитися запеченою і смаженою рибою (з Інтернету).
2. звичайно на що. Із заздрістю дивитися або бажати, намагатися заволодіти чим-небудь; ласитися (див. ла́ситися²).
– Та не з такого я роду, щоб мала на чуже лакомитися! (І. Франко);
Хотів я тобі сказати, щоб ти на цього коня й не лакомився (Б. Лепкий);
Трубили скринi, перешивали гаптованi спiдницi з незапам'ятних часiв, виприндовувалися, а лакомитися — нiхто не лакомився: не маєтнi (Р. Андріяшик);
Не варто лакомитись, бо лакітки – то фортуна від лукавого, і вона страшно зрадлива (Г. Пагутяк).
Значення в інших словниках
- лакомитися — ла́комитися дієслово недоконаного виду ласувати розм. Орфографічний словник української мови
- лакомитися — -млюся, -мишся, недок., заст. Спокушатися чимось. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лакомитися — Ласувати, виласовувати, випасувати, зласовувати, зласувати, наласовуватися, наласуватися, поналасовуватися, поласовуватися, поласуватися, поласитися, смакувати, висмаковувати, висмакувати, засмаковувати, засмакувати, посмаковувати, посмакувати... Словник чужослів Павло Штепа
- лакомитися — I. ЛА́СИТИСЯ розм. (заздро дивитися на кого-, що-небудь, жагуче прагнути заволодіти кимось, чимось), ЛА́КОМИТИСЯ розм. Не буду ласитись на твого півника, хай ще росте (М. Стельмах); Не з такого я роду, щоб мала на чуже лакомитися! (І. Франко). Словник синонімів української мови
- лакомитися — ЛА́КОМИТИСЯ, млюся, мишся; мн. ла́комляться; недок., розм. 1. без додатка і чим. Те саме, що ласува́ти. Ведмідь.. оглядає, де кращий вулій, солодший мед; от впав йому такий в око, зараз лапу патлату туди, видира й лакомиться (Вовчок, І, 1955, 383). Словник української мови в 11 томах
- лакомитися — Лако́митися, -млюся, -мишся гл. Жадничать, соблазняться чѣмъ. Не лакомся, Грицю, на дурницю, бо дурниця тебе зрадить, що й воріжка не порадить. Ном. № 10805. Словник української мови Грінченка