лакувальник

ЛАКУВА́ЛЬНИК, а, ч.

1. Фахівець із лакування.

Потрібен лакувальник електроізоляційних виробів та матеріалів (з газ.).

2. перен. Той, хто приховує, маскує недоліки, прикрашаючи дійсність.

Деякі лакувальники мотивують свої позиції тим, що, мовляв, їм хочеться показати життя в його ідеалі (О. Довженко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лакувальник — лакува́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. лакувальник — -а, ч. 1》 Фахівець із лакування. 2》 перен. Той, хто приховує, маскує вади, прикрашаючи дійсність. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лакувальник — ЛАКУВА́ЛЬНИК, а, ч. 1. Фахівець із лакування. 2. перен. Той, хто приховує, маскує недоліки, прикрашаючи дійсність. Деякі лакувальники мотивують свої позиції тим, що, мовляв, їм хочеться показати життя в його ідеалі (Довж., III, 1960, 334). Словник української мови в 11 томах