1. Словник української мови в 11 томах

лакувальник

ЛАКУВА́ЛЬНИК, а, ч.

1. Фахівець із лакування.

2. перен. Той, хто приховує, маскує недоліки, прикрашаючи дійсність.

Деякі лакувальники мотивують свої позиції тим, що, мовляв, їм хочеться показати життя в його ідеалі (Довж., III, 1960, 334).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лакувальник — лакува́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. лакувальник — -а, ч. 1》 Фахівець із лакування. 2》 перен. Той, хто приховує, маскує вади, прикрашаючи дійсність. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лакувальник — ЛАКУВА́ЛЬНИК, а, ч. 1. Фахівець із лакування. Потрібен лакувальник електроізоляційних виробів та матеріалів (з газ.). 2. перен. Той, хто приховує, маскує недоліки, прикрашаючи дійсність. Словник української мови у 20 томах