1. Словник української мови в 11 томах

лакувальний

ЛАКУВА́ЛЬНИЙ, а, е.

1. Який служить, признач. для лакування.

2. перен. Який приховує, маскує недоліки.

Треба проблематику стосунків молодих людей [на екрані] вирішувати таким чином, щоб вона не була лакувальною (Довж., III, 1960, 335).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лакувальний — лакува́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. лакувальний — -а, -е. 1》 Який служить, признач. для лакування. 2》 перен. Який приховує, маскує вади. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лакувальний — ЛАКУВА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який служить, признач. для лакування. На території гуртівні діє лакувальний цех, у якому в процесі обробки двері проходять: шліфування, ґрунтування, лакування та сушку (з Інтернету)... Словник української мови у 20 томах