ламанці

ЛАМА́НЦІ, ів, мн. (одн. лама́нець, нця, ч.).

1. Відламаний шматок чого-небудь їстівного (звичайно хліба).

Ішов Старець по долині з Ламанцями у торбині (Л. Глібов).

2. звичайно мн. Те саме, що шулики́.

До самої смерті ламанці з маком уминав [дід Євмен] так, що під зубами у його аж хрущять було (О. Кониський);

На столі з'явилися .. тонюсінькі коржі-ламанці до макового молока (З. Тулуб).