ламань
ЛА́МАНЬ, і, ж., розм.
1. Поламані або старі предмети.
Відходи деревинні дрібні, а саме відсіви щепи технологічні, крихта шпону, ламань сірникова (з наук.-попул. літ.).
2. Сухе гілля й дерева, що впали на землю.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ламань — ла́мань іменник жіночого роду поламані або старі предмети; сухе гілля й дерева, що впали на землю збірн., розм. Орфографічний словник української мови
- ламань — див. хмиз Словник синонімів Вусика
- ламань — -і, ж. 1》 Брухт. 2》 діал. Сушняк, хмиз. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ламань — I. ЛОМ (ламані або придатні лише для переробки старі предмети), ЛА́МАНЬ розм.; ТРІ́СКА, СКІ́ПКА, СКІ́ПА рідше, ТРУ́СОК (уламок чогось дерев'яного). Словник синонімів української мови
- ламань — ЛА́МАНЬ, і, ж., розм. 1. Поламані або старі предмети. Молодь з бригади комуністичної праці допомогла., ланкам кукурудзоводів возити та викладати на гребнях схилів паливний матеріал, тобто всяку ламань, прілу солому, сухий бур’ян... Словник української мови в 11 томах
- ламань — Ламань, -ні ж. Валежникъ, лѣсные обломки. Поїде та ламані крадькома назбірає. Черк. у. Словник української мови Грінченка